МІСТО БОГІВ

АВТОР: Славко Грум (Словенія)
ПЕРЕКЛАД: Мар’яна Климець
РЕЖИСЕР: Юрій Диваков (Білорусь)
ХУДОЖНИК: Тетяна Дивакова (Білорусь)
ПОМІЧНИК РЕЖИСЕРА: Тетяна Губрій
МУЗИЧНА КОНЦЕПЦІЯ: Юрій Диваков, Володимир Ковбель
СВІТЛОВА КОНЦЕПЦІЯ: Юрій Диваков
ВІДЕО: Лєна Шуліка

жанр: вистава-колаж
обмеження за віком: 18+
тривалість: 90 хв.

Прем'єра - 9 листопада 2017 року 

Виконавці та ролі:

Віталій Ажнов – Отмар Преліх
Лiлія Цвєлікова – Хана, Афра
Анна Глухенька – Хана, Тарбула
Богдан Буйлук – Горбань Теобальд
Андрій Поліщук – Клікот
Катерина Вишнева – Тиха жінка
Анастасія Бабій – Юта, Клеф, Мертвий збирач податків, Пані Престопіл, Отець Квірін, Капс, Тереза.
Володимир Ковбель – Юлій Гапіт.

Коментар театру:

Ми живемо у насиченому інформаційному потоці. Щохвилини стрічка новин підкидає чергову порцію подій. Світ щосекунди змінюється. Але уявіть собі, що існує місто, де нічого не відбувається… Ось просто геть нічого… Хоча хіба так буває, аби нічого не відбувалося? Навряд… Варто лише придивитися уважніше і одразу помітиш, що хтось у когось закоханий до безтями. А хтось не може вибачити давню образу. Хтось живе минулим і марить помстою, а хтось хоче повернути собі єдиного сина. І хтось когось, здається, замислив убити… Місто богів не таке вже й мертве, як здається на перший погляд. А всі його дивні мешканці не такі вже й безневинні…

…У цьому спектаклі приватні історії мешканців одного міста перетворюються на хроніку людських мрій, фобій, гріхів та потаємних бажань. Але що може бути цікавішим, аніж дізнаватися про чужі таємниці?

Вистава «Місто богів» за п’єсою «Випадок у місті Гога» словенського драматурга Славка Грума від білоруського режисера Юрія Дивакова продовжує #сезонбезвіз у театрі «Золоті ворота». Але не просто продовжує, а розширює межі нашого досвіду, адже вистава зроблена на стику драматичного театру та театру предмета (театру ляльок). До того ж, ця постановка є першопрочитанням п’єси Славка Грума в українському театрі – українською мовою текст перекладено вперше спеціально для вистави Мар’яною Климець. 

****

Режисер Юрій Диваков про виставу: «Коли я прийшов працювати артистом до Мінського театру ляльок, серед експонатів музею театру побачив щось незвичайне. Це були ляльки з двома головами або ляльки із фалосами... Щось абсолютно незвичне, щось із Фрейда… Пізніше я з’ясував, що це персонажі постановки 1988 року п'єси Славка Грума «Випадок в місті Гога» – задля цієї постановки до Мінська із Словенії приїжджали режисер, композитор, художник. У 2010 році в архіві театру я відшукав текст п’єси. Як я знаю, це був єдиний переклад на російську на той час. Але для роботи над «Містом богів» п’єсу на українську перекладали зі словенської. Як на мене, то українська дає більше динаміки, можливості для руху». 

****

Славко Грум (1901–1949) – класик словенської літератури, чию творчість відкривали наново вже наприкінці 1970-х років. П’єса «Випадок у місті Гога» – один із найвідоміших його творів, написаний у 1927 році під потужним впливом декадансу. Текст насичений літературними алюзіями, інтертекстуальними сюжетними схемами та різного рівня складності культурними цитатами. Рівень чуттєвого і підсвідомого тут значно вивищує рівень інтелектуального та раціонального, власне, тому герої такі експресивні та чудернацькі. У п’єсі люди і предмети, сказати б, зрівняні у правах – смерть є продовженням життя, як і статика є продовженням руху.

П’єса одразу після написання посіла друге місце у державному конкурсі Міністерства освіти Югославії у Бєлграді як найкращий оригінальний твір. Сцену побачила лише на початку 1930-х років, але широкого розголосу не мала, оскільки вже починалася сіра доба «соціалістичного реалізму». 

****

Жанр вистави визначений як «колаж». Цей термін запозичений із живопису та означає техніку створення арт-об’єкта шляхом поєднання (склєювання) різних предметів чи зображень, що відрізняються кольрами, фактурами, розмірами і т.д. Як черговий експеримент із формою колаж набув популярності на початку ХХ століття у митців різних напрямків та течій – авангардистів, футуристів, кубістів… Колаж давав можливість реалізації ідеї складання світу наново після цивілізаційної катастрофи. Є думка, що саме колаж став фундаментом для принципу роботи сучасних технологій, скажімо, для комп’ютерної графіки.